[ ! ] версия для печати
Боже, бідна Україно,
Шия гнеться у ярмі…
Стогне та реве країна,
Як в поганому у сні…
Кажуть, здобули свободу.
Кров пролили у синів.
Українському народу
Злидень розум затьмарив…
Змії волю полонили.
Люд став, як повзучий гад,
Зовсім розум розгубили
Та вбивають брата брат…
За зелені у кишенях,
Що, як змії шелестять,
Запродали рідну неню
За «тридцятку», як Христа…
Запроданців лиходійських
Боже розуму лишив ….
Стогне земле з справ злодійських,
Вже немає більше сил…
Тільки-но, казали старці,
Є в історії взірець…
На осиковій гілляці
Їх очікує вінець…
Прийде час для батьківщини,
Скаже людям Дух – повстань!
І звільниться Україна
Від ярма та від страждань!
Комментарий автора:Час від часу просинається народ і тоді вже нічого не взмозі утримати його від боротьби за власну гідність
Прочитано 1845 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting